Як змінився автомобільний дизайн і завдання дизайнера?
«20 років тому дизайнер залишався чистої води стилістом: вам давали ряд відправних точок, ви пов’язували їх лініями і намагалися зробити красиво», – розповідає Йен Кэллам, директор з дизайну Jaguar.
У минулому все було набагато простіше. Механічною частиною і компонуванням автомобіля займалися виключно інженери, а дизейнеру ставилося загорнути в фантик готову цукерку, пише Top Gear.
Сьогодні все зовсім інакше. Раніше моя робота полягала в тому, щоб надати машині форму зсередини і зовні. Сьогодні я придумую, якою вона повинна бути, як функціонувати, якими властивостями володіти. Перед дизайнером тепер ставляться питання філософського властивості – наприклад, чого хоче від цієї машини покупець? Як він буде з нею взаємодіяти? Як автомобіль може поліпшити життя власника?
Думаю, жоден інший фахівець в автомобільній галузі не уявляє собі машину настільки всебічно, як ми. Зазвичай на створення автомобіля – від ідеї до конвеєра – йде чотири роки, і весь цей час їм займається дизайнер. У підсумку ми неймовірно тісно співпрацюємо з конструкторським відділом – навіть у моїй команді є кілька інженерів. Ми глибоко поважаємо один одного; раніше, навіть п’ять років тому, такого не було.
Ще одне велике зміна – в швидкості роботи. На початку 90-х автомобільний дизайн багато в чому залишався ручним працею. Ескізи створювалися за допомогою олівців, фломастерів і навіть крейди. Ми малювали машини в натуральну величину, вішали начерки на стіну і вносили правки з допомогою липкої стрічки, а потім моделісти знімали з цих малюнків мірки для виготовлення пластилінового макету. Сьогодні Photoshop, Alias і 3D-друк дозволяють проходити цей етап на 80% швидше. Так, починаємо ми як і раніше з олівця і папера, але дуже скоро переходимо до цифрових моделей.
Я виріс в епоху, коли приступати до роботи треба було з чітким уявленням кінцевого результату – адже на один рендер йшло півдня. Навіть якщо ви хотіли всього лише змінити форму заднього ліхтаря, це займало кілька годин. Тепер вносити правки можна по чотири-п’ять разів на день – це приводить до неймовірного різноманіття ідей і постійного появі нових. Звичайно, іноді в пошуку вірного рішення можна збитися з шляху, але свобода експериментування будить в дизайнерах творчий запал і готовність ризикувати. Сьогодні, коли на передній край автомобільного прогресу виходять електрифікація та автономне управління, така свобода стає ще важливішою. Світ уявляє собі автомобілі інакше, і дизайнери теж повинні змінити своє мислення.
З моєї точки зору, проблема автономних автомобілів в тому, що вони стають злегка безхарактерними. Але я не сумніваюся, що наша емоційна зв’язок з машиною не зникне. Мені здається, людям важливо не стільки мати автомобіль, скільки відчувати до нього прихильність. У цьому новому майбутньому автомобільним компаніям доведеться шукати для себе правильну нішу. При цьому електрифікація і пов’язана з нею свобода дизайну приводять мене в захват. Наприклад, I-Pace відкриває перед нами зовсім новий шлях. Я поки не знаю, куди він нас заведе, але майбутнє здається мені напрочуд цікавим.
